11.06 (субота) Св. свщмч. Терапонта | ||
Oлава | 15.00 | Молебень до Пресвятої Богородиці |
12.06 ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА, П’ЯТДЕСЯТНИСЯ | ||
Олесниця | 8.50 9.00 | Панахида + Іван Колічко 7/12 |
Олава | 11.15 | ………………………….. |
Єльч-Ласковіце | 13.15 | + Анна Піехота 1/8 |
Бжег | 15.30 | ………………………….. |
13.06 Понеділок Святого Духа | ||
Олесниця | 15.35 15.45 | ………………………….. |
Олава | 18.00 | ………………………….. |
Єльч-Ласковіце | 19.30 | ………………………….. |
День восьмий – «Служіння ближньому в потребі» (Єв. від Івана 17, 18–24).
18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. 19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони. 20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене, 21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав. 22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми. 23 Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив. 24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.
Роздуми восьмого дня Декади. Парафія – це духовний дім, дім Батька, у якому люди зустрічаються з Богом, діляться одні з одними радощами і смутком, у якому пропонують підтримку тим, хто шукає відповіді на життєві питання, у якому допомагають загоїти рани, завдані життєвими випробуваннями і трагедіями. Парафія – це місце, де люди можуть пізнати Божу любов і доброту через відкрите серце та добрі діла Христових учнів. Хто найбільше потребує нашої допомоги? Безхатченки, бідні, сироти, вдови, люди з особливими потребами, самотні, сім’ї, у яких чоловіки або жінки перебувають на війні або загинули, тощо. Це наші сусіди, які живуть біля нас. Нам важко їх зрозуміти, якщо ми самі ніколи не переживали того, що переживають вони. Ми щасливі, що маємо родину і друзів, які зможуть допомогти нам у скруті. Але уявімо на секунду, що в одну мить увесь світ від нас відвернувся. Нам тоді здається, що і сам Бог про нас забув. Саме в такій найскрутнішій ситуації найціннішим є добре слово і жест доброти з боку справжнього християнина. Якщо ми справді маємо намір увійти в Царство Небесне разом із Христом, тоді візьмімо близько до свого серця Його слова: «Бо все, що зробили ви одному з найменших оцих, те Мені ви зробили» (Мт. 25, 40).
Роздуми в час війни. Предвічний Бог є не лише нашим мудрим Творцем, а й невтомним Помічником у духовному та фізичному житті. Він – наш найкращий Цілитель, який ділиться своєю мудрістю і знаннями з медпрацівниками, що жертовно служать іншим і роблять все можливе, щоб рятувати життя наших братів і сестер українців. Господь дає нашим лікарям – які рятують життя багатьох поранених військових та цивільних людей у лікарнях у тилу та в мобільних шпиталях у прифронтових зонах, працюючи на межі людських можливостей – особливу витривалість та сили тіла, душі і духа; наповнює їхні серця своїм милосердям, любов’ю і терпеливістю. Кожен із нас, чи в діаспорі, чи в регіонах відносного миру, має можливість долучитися до волонтерських ініціатив коштами, медикаментами, засобами гігієни, одягом і т. п. Волонтерство об’єднало нас, а служіння ближньому в потребі зробило нас ближчими одне до одного, ми стали сильнішим народом, почали позбавлятися заздрощів, нарікань та егоїзму, а через благодійні ініціативи відновили сенс власного життя, знайшли можливість реалізувати своє покликання.
Молитовний намір: За медичних працівників, зокрема лікарів, волонтерів і людей доброї волі, котрі жертовно служать потребуючим.